Незорана цілина громадянського суспільства або У пошуках
Орачів і Сівачів
3. І навчав їх
багато притчами, кажучи: Ось, вийшов сівач сіяти;
4. І коли він сіяв (зерна), то деяке впало при дорозі, і
налетіли птахи, і видзьобали його;
5. А деяке впало на місцину кам‘янисту, де мало було землі, і
невдовзі посходило, тому що земля була неглибока;
6. Та коли зійшло сонце, зав‘яло, і через те, що не мало
(належного) коріння, засохло;
7. А деяке впало у терни, і терня виросло, й заглушило його;
8. А деяке впало на родючий ґрунт і принесло плід: одне у
стократ, друге – в шістдесят, а деяке в тридцятеро.
9. Хто має вуха слухати, нехай чує!
(Мт,13)
За епіграф взяті
вірші з Євангелія від Матвія. Стосуються вони значно глибшого й суттєвішого
розуміння світу і нас у цьому світі. Проте, як не можна краще, дають змогу
усвідомити роль у нашому повсякденному житті громадських об’єднань. Тих Орачів і
Сівачів суспільства.